Як зламують вхідні двері

Відкриття віджиманням (відгином)

Суть зламу не вирізняється складністю — в щілину між полотном і коробкою просовується лом, його рух віджимає (відсуває) полотно від коробки. Маніпуляція здійснюється в декількох місцях доти, поки не витирмає найслабша ланка і зламник не отримає доступ в приміщення. Слабкою ланкою зазвичай є замки — їх ригелі відламуються від рамки в місці кріплення, згинаються і виходять з відповідної частини (отворів в коробці).

Віджим є однією з поширених методик зламу дверей, розташованих в малолюдних місцях — скрегіт металу, наприклад, на поверсі багатоквартирного будинку неминуче приверне увагу сусідів. Цим способом зламуються двері з низькою міцністю полотна і коробки.

Захист від віджиму

Захист від віджиму забезпечать двері, конструкція яких (товщина металу, наявність ребер жорсткості і т. ін.) має потрібну жорсткість (особливо полотна), що не дозволить здійснити деформацію. Захист також дасть використання крабової системи або двох роздільних замків замість одного комбінованого. У будь-якому разі створюються додаткові точки замикання, які значно посилюють протистояння віджиму (з крабовими системою двері віджати практично неможливо).

Пробиття полотна

Ще один гучний метод. Потрібним інструментом в потрібному місці пробивається обшивка полотна, після чого подальшими ударами замок деформується доти, поки не дозволить відкрити двері.

Здебільшого пробиваються двері з тонким (до 1 мм) металом і типовою конструкцією — зламник точно знає, що і де пробивати. Методика досить рідкісна, але існуюча.

Захист від пробивання

Захист від пробивання дасть товстий метал обшивки (від 1,5 мм). Відмінним варіантом при тонкому металі можуть стати внутрішні загартовані захисні пластини, які в типових дверях практично ніколи не ставляться. Вони дадуть захист і від свердління, про яке піде мова далі.

Різка обшивки

Досить екзотичний варіант зламу, до якого на побутовому рівні уразливі двері з дуже тонким металом товщиною 03-04 мм. Існують так звані кілечні ключі, що являють собою аналог ножа для відкриття консервів. В обшивці пробивається отвір, потім здійснюється робота кілечним ключем — двері розрізають як консервну банку.

В мережі є матеріали, де ріжуться двері з товстим трьохміліметровим металом, але спосіб досить трудомісткий і повільний. Тому в Одесі про розкриття кілечним ключем дверей з товстим металом інформації немає.

Захист від різання

Захист від різання полягає в товстому металі обшивки, наявності внутрішніх захисних елементів замка і розпірок в дверному полотні — дійшовши до такої розпірки, робота ножем стане неможливою, доведеться пробивати новий отвір і продовжити роботу з іншого боку розпірки. Якщо ви роздумуєте про встановлення китайських дверей як вхідних, то ріжуться вони навіть не кілечним, а звичайним консервним ножем.

Зрізання або розлам петель

Двері можна відкрити, зрізавши петлі, або зруйнувавши їх будь-яким іншим способом. Полотно потім відкривається в іншу сторону, просунувши вже знайомим нам способом лом в щілину між полотном і коробкою, після чого полотно можна просто витягти з коробки.

В деякому сенсі методику можна назвати рідкісною, бо зруйнувати петлі найпростіше болгаркою. А якщо у зламника є можливість роботи болгаркою, простіше вирізати замок, перерізати ригелі і т. ін.

Захист від руйнування петель

Самі петлі захистити не можна, але можна запобігти відкриванню дверей після їх зрізу. На полотні монтуються спеціальні штирі, звані штирями-антизрізами або антиз'ємними штирями. Після руйнування петель вони, входячи в коробку, не дадуть витягти полотно дверей. Більш надійним способом, що дає 100-відсотковий захист, є протизламний лабіринт (лівий ескіз). Виступ коробки, що входить в паз полотна по всій довжині, також не дасть витягти полотно. Спосіб виключно рідкісний через ускладнення і підвищення вартості виробництва, тому в Одесі, найімовірніше, дверей з протизламним лабіринтом ви не знайдете.

Робота свердлом і фрезами

Свердління (висвердлювання) є поширеним способом руйнування, спрямованим на замки. При цьому висвердлюють як замки сугальдного типу, так і циліндрового.

Свердління замків сугальдного типу

Існують моделі сугальдних замків, які після просвердлювання в потрібній точці (зазвичай опорна стійка) втрачають свою секретність — відкрити їх можна будь-якою заготовкою.

Захистом є установка загартованих внутрішніх пластин, які захищають механіку замка від свердління та інших впливів. Як вже говорилося, в типових вхідних дверях такі пластини ставляться виключно рідко. У замовних моделях це швидше норма, ніж виняток. Можна замість пластин використовувати моделі замків, секретні місця яких захищені загартованими накладками.

Свердління замків циліндрового типу

В цьому разі зусилля зламників спрямовані на циліндр — найвразливішу частину дверей. Напрямки свердління можуть бути різними — можна фрезою висвердлити ротор циліндра, можна тонкішим свердлом пройтися по пінам. В обох випадках замок потім відкривається викруткою або подібним інструментом.

Захистом від свердління є броненакладки (захисна фурнітура). Але є умова — вони повинні правильно встановлюватися. В ідеалі захисна частина фурнітури повинна прилягати до тіла замка — броненакладка, встановлена на декоративній обшивці полотна, нічого не дасть — її просто зіб'ють або зірвуть ломом (про це піде мова далі).

Наступний спосіб — захисна фурнітура, поєднана з ручкою і планкою (Rostex, наприклад). Методика, що дає відмінний результат — в планці розміщені захисні загартовані елементи, стягується фурнітура з внутрішньої сторони потужними болтами, так що швидко висвердлити або позбутися її не вийде.

І остання методика захисту — використання циліндрів з загартованим корпусом і загартованим захистом ротора. В Одесі вони є, найвідоміша модель — Abloy Protec 2 Hard.

Руйнування циліндра

Свердління також належить до руйнуючих методів. Але є способи, які повністю відповідають цьому терміну — вибивання, розлам і виривання личинки.

Найслабкішою в сенсі механічної міцності є центральна частина корпусу циліндра, в місці кріпильного отвору — шийка личинки. Суть зламу зводиться до того, щоб будь-якими способами досягнути розламу циліндра в цьому місці. Це може бути захоплення виступаючої частини личинки спеціальними щипцями або профільною планкою; це може бути удар кувалдою або молотком, можна вкрутити в ключову щілину потужний шуруп або саморіз і спробувати розірвати циліндр або вирвати ротор.

Після розламу циліндра описаними або іншими методами зовнішня частина личинки витягується, і злочинець отримує доступ до замка — відкриється він після цього викруткою.

Захист циліндра від руйнування

Методика захисту одна — броненакладки за умови правильної установки.

Згортання замка

Згортиш, він же ведмедка — по суті той же ключ від замка, але з потовщеною ніжкою і головкою для гайкового ключа. Ведмедкою розкриваються замки як сугальдного, так і циліндрового типу. У попередньо розширену ключову щілину сугальдного замка вставляється згортиш, після чого гайковим ключем здійснюється поворот, унаслідок якого мнеться механіка замка, і він провертається, відмикаючи двері.

Для розкриття циліндрових замків згортиш має іншу форму, але працює той же принцип, тільки розширювати отвір не потрібно, і зусилля направляється на силовий поворот ротора личинки.

Захист циліндра від ведмедки

Захистом сугальдних замків є внутрішні загартовані пластини, що не дозволяють розширити отвір, і конструктивні особливості деяких замків, що мають захист від силового повороту. Аналогічне рішення потрібно і для захисту циліндрів у вигляді броненакладок.

Збиття броненакладок

Броненакладки для захисту циліндрових замків також можуть піддаватися силовим діям. Крок цей з точки зору зламника логічний — усунувши броненакладку, він отримає доступ до циліндра.

Захисна фурнітура може збиватися молотком або кувалдою, під неї можуть заганятися потужні викрутки, подібні інструменти, або лом. У будь-якому разі відбувається розлам кріпильних болтів і накладка відлітає в сторону.

Захист броненакладок

Засіб один, і про нього вже говорилося — броненакладка повинна правильно монтуватися. На практиці це означає, що вона повинна втоплюватися в дверному полотні, її висота повинна підбиратися таким чином, щоб захисна частина не виступала (або мінімально виступала) над поверхнею полотна. В цьому разі під неї неможливо просунути викрутку, а мінімальна висота над полотном не дасть збити захисну частину. Усі броненакладки, що кріпляться поверх полотна або, що гірше, зверху декоративною обшивки, захисту не дадуть і затримають зламника ненадовго.